Порада вiд БараБуки: повість «Шапочка і кит»
Опубликовано 21 Январь 2016 в 15:41
Блог Дети в городе Одесса > Детская литература > Порада вiд БараБуки: повість «Шапочка і кит»
Цього тижня відбудуться одразу дві презентації книжки Катерини Бабкіної «Шапочка і кит». Тим, хто не зможе потрапити на зустріч з авторкою, БараБука радить почитати перший відгук про дивовижну дружбу хлопчика і кита вже зараз.
Повість «Шапочка і кит» це книжка-медитація і книжка-одкровення, яку авторка створила в тандемі з художницею Юлією Пилипчатіною.
Якось один хлопчик зустрічає кита, і вони стають друзями. У них попереду багато неймовірних пригод…. і на цьому дитяча історія закінчується. Далі йдеться про зовсім недитячі речі – з’ясовується, що головний герой хворіє на лейкоз і останній рік провів у лікарні, йому бракує спілкування з однолітками, стосунки батьків теж далекі від ідеальних, адже вони розлучені. Таке життя Шапочки надто схоже на справжнє, про яке зазвичай не пишуть у дитячих книжках. Його досвід надто відмінний від досвіду і життя інших дітей, звідси і його глибоке розуміння світу, уявлення про дружбу, смерть, майбутнє, кохання та вдячність. У своїй відвертій розмові з малюками авторка зберегла свою невимовну летючість, округлість тексту, за тим – відверте й ледь саркастичне зачудування світом, якого нема чого соромитися.
Цією повістю авторка хоче привернути увагу до дітей, які щодня змагаються з хворобою за право побачити дві найбуденніші речі у світі – сьогоднішній нічний сон і завтрашній, хай і захмарений, світанок. Для дорослих книжка може стати хорошим приводом поговорити з дітьми про тих, хто живе іншими потребами, мають свої небезпеки і хвороби, але так само хочуть бути щасливими.
Більше про дитячо-недитячу повість «Шапочка і кит» на barabooka.com.ua.
Повість «Шапочка і кит» це книжка-медитація і книжка-одкровення, яку авторка створила в тандемі з художницею Юлією Пилипчатіною.
Якось один хлопчик зустрічає кита, і вони стають друзями. У них попереду багато неймовірних пригод…. і на цьому дитяча історія закінчується. Далі йдеться про зовсім недитячі речі – з’ясовується, що головний герой хворіє на лейкоз і останній рік провів у лікарні, йому бракує спілкування з однолітками, стосунки батьків теж далекі від ідеальних, адже вони розлучені. Таке життя Шапочки надто схоже на справжнє, про яке зазвичай не пишуть у дитячих книжках. Його досвід надто відмінний від досвіду і життя інших дітей, звідси і його глибоке розуміння світу, уявлення про дружбу, смерть, майбутнє, кохання та вдячність. У своїй відвертій розмові з малюками авторка зберегла свою невимовну летючість, округлість тексту, за тим – відверте й ледь саркастичне зачудування світом, якого нема чого соромитися.
Цією повістю авторка хоче привернути увагу до дітей, які щодня змагаються з хворобою за право побачити дві найбуденніші речі у світі – сьогоднішній нічний сон і завтрашній, хай і захмарений, світанок. Для дорослих книжка може стати хорошим приводом поговорити з дітьми про тих, хто живе іншими потребами, мають свої небезпеки і хвороби, але так само хочуть бути щасливими.
Більше про дитячо-недитячу повість «Шапочка і кит» на barabooka.com.ua.